- понаряджувати
- -ую, -уєш і понаряджа́ти, -а́ю, -а́єш, док., перех., розм.Нарядити багатьох.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
понаряджувати — дієслово доконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
понаряджати — див. понаряджувати … Український тлумачний словник
понаряджуваний — а, е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до понаряджувати. || понаря/джувано, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
по — прийм., з місц. і знах. відмінками. по. в сполученні з словами стає префіксом, який надає словам нового або відтінку нового значення слів. Слова з префіксом по. в своїй більшості мають те саме значення, що й в українській літературній мові, і… … Словник лемківскої говірки